1879-2011

На Великдень 1879 року було відкрито будинок школи на Шульштрассе. Середня частина тоді ще не мала трьох поверхів, а лише два бічні крила. На першому та другому поверсі було по чотири класні кімнати. Близько 400 студентів були розміщені «досить належно» на той час. До 1954 року в приміщенні школи також проживали деякі вчителі та сторожі.

У 1914 році вже знову не вистачало шкільних приміщень. Нове приміщення школи в Амтфельді не вдалося побудувати, бо Перша світова війна зруйнувала всі плани. У післявоєнний період фінансово про нову будівлю не могло бути й мови. Бідність була надто великою. У 1920-х роках у ратуші було чотири класи.

Лише в 1937 році знайшлися кошти, щоб трохи відремонтувати будівлю школи, якій на сьогодні вже понад 50 років. Зараз там було 16 класів, кінозал і кухня.

Наприкінці Другої світової війни будинок школи служив для розміщення німецьких та іноземних військ. В результаті всі шкільні документи були втрачені. Після того, як війська відступили, школа запропонувала новим переселенцям початковий притулок.

У 1945/46 навчальному році школа відновила роботу. 798 учнів, 19 класів, 9 вчителів, що означало в середньому 88 учнів на вчителя.

У 1947/48 році кількість учнів зросла до 929 осіб.

Нестача вчителів була дуже великою, оскільки багато старших колег були ще військовополоненими або процес денацифікації ще не завершився. У 1947 році вперше було відремонтовано приміщення школи.

У 1948/49 році кількість студентів продовжувала зростати. На захід від центру міста збудовано новий житловий масив.

У 1960 році місцева рада вирішила побудувати другу будівлю школи зі спортзалом і навчальним басейном у районі «Hänfig», яка була урочисто відкрита на Великдень 1964 року. Нова школа була названа Hans-Thoma-Schule, «стара» – Johann-Peter-Hebel-Schule.

Ремонтні роботи тривали протягом наступних кількох років.

У 1961 році дерев’яні сходи на сходовій клітці школи Йоганна Петера Гебеля замінили на кам’яні.

У 1965/66 році на всіх трьох поверхах була побудована прибудова, в якій були встановлені студентські туалети. Нарешті студентські біотуалети можна було б знести. Саме тут сьогодні знаходяться криті стоянки для велосипедів.

Крім того, що фасад отримав новий шар фарби, план розвитку школи забезпечив інтеграцію учнів середньої школи з Зульцбаха в Hebelschule у 1965 році.

У 1967 році будівля школи отримала нову зовнішню штукатурку та нову підлогу, стелю, вікна та двері всередині. Протягом цього часу уроки проходили в різних кімнатах міста. Була включена бічна кімната в корчмі «Zum Lamm», а також кімнати в Theresienhaus і кімната для молоді в Bernhardusheim.

Іноді необхідно було створити простір для нового змісту навчання, наприклад, уроків рукоділля. Старий шкільний сарай на шкільному подвір’ї, складське приміщення міського подвір’я, у 1968 році було переобладнано під робоче приміщення.

До цього дня учні ходили і ходять до навчального басейну школи Ганса Тома на уроки плавання.

У липні 1972 року місцевій адміністрації та школам Мальша було оголошено, що з нового навчального року всім учням 5-х і 6-х класів буде дозволено відвідувати школу. Оцінки Hebelschule та всі 7-9 класи Заняття повинні були відвідувати школу Ганса Тома.

Після мітингу протесту батьків та звернення місцевої адміністрації цей захід було відкладено на рік з організаційних причин.

Восени 1972 року учні середньої школи з Waldprechtsweier були переведені до Hebelschule.

На початку 1973/74 навчального року початкова школа Зульцбаха була закрита і передана Hebelschule.

На вимогу батьківської ради та дирекції школи 31 серпня 1974 року Hebelschule отримала власний спортзал.

У 1975/76 році кількість учнів у Hebelschule настільки зросла, що 3-ті класи були переведені до будівлі школи у Waldprechtsweier і продовжували працювати там як 4-і класи наступного навчального року.

У 1978 році внутрішні та зовнішні фасади школи пофарбовані новою фарбою.

У 1995 році Hebelschule потрібно було не тільки розширити, але й ґрунтовно відремонтувати. Знову класи довелося перенести, з одного боку, до філії у Вальдпрехтсвайєрі, з іншого боку, до туристичного офісу під церквою, до міського млина, до католицького дитячого садка та до школи Ганса Тома. Секретаріат і ректорат містилися в ратуші.

Під час цього ремонту на подвір’ї школи було виявлено невідомий раніше ствол колодязя глибиною 14 м. Шахта забудована, частково освітлена і закрита скляною пластиною.

До 2002/2003 років початкова школа у Вальдпрехтсвайері працювала з комбінованими класами, поки там не було виділено більшу територію для забудови. З 2002/03 навчального року можна було формувати повні класи.

У 2004 році Йоганн-Петер-Хебельшуле відзначив своє 125-річчя. Створено розгорнуте пам'ятне видання.

У 2011 році філія Waldprechtsweier змогла відзначити своє 50-річчя успішним шкільним фестивалем.

Назад